Дорогі друзі, з тих пір, як ми були випускниками цієї школи, як ми прощалися і говорили «В добру путь», пройшло вже, подумати тільки, цілих 25 років. Зараз у кожного свої турботи, за плечима багато наполегливих праць і перемог, у кожного своя сім’я, улюблена робота, значуще справу. Але, сьогодні ми знову тут, ми знову згадуємо шкільну пору, уроки, зміни, іспити, посмішки один одного і перші визнання. Хлопці, спасибі за цю зустріч. Я всім бажаю удачі, здоров’я та постійного відчуття щастя. Давайте не забувати один одного і добрими словами згадувати наших золотих вчителів, давайте в цей день щороку ми будемо ставати молодшимі знову знаходити крила юності і натхнення.
Привіт, мої дорогі товариші. Нашому випуску сьогодні 45 років, ми з вами вже відбулися особистості, веселі дідусі та бабусі, і, раптом, ми знову в школі. Тому пропоную забути сьогодні про вік і на деякий час повернутися туди, де ми з вами за партами вирішуємо завдання, списуємо один у одного диктант, віримо в свої мрії і готуємося до великих відкриттів у своєму житті. Друзі, я всім хочу побажати міцного здоров’я і справжнього щастя в житті, а щастя у кожного своє. Нехай ця зустріч подарує кожному з нас веселі спогади і бадьорість для серця!
Дорогі наші, вітаю з днем зустрічі випускників. Хочеться висловити величезну подяку за ту працю, яку варто скільки сил і терпіння. Ви вкладаєте стільки всього в кожної дитини, яка навчається у Вас новому, скільки переживань і негараздів доводиться на вашу частку, ви їм стали вже рідними. Хочеться побажати Вам безмежного терпіння, здоров’я і щастя. Ви віддаєте нам всю душу і серце, нічого не просячи взамін. Таких людей хочеться дякувати нескінченно. Зі святом!
Скажімо спасибі тим, завдяки кому, ми, зустрічаючись щороку на вечорі випускників, можемо хвалитися своїми успіхами і досягненнями. Завдяки кому, ми вступили в доросле життя зі шкільного двору. Людям, які дали нам стільки знань, подарували стільки своїх сил і вклали в нас стільки своєї душі. Спасибі вам, наші дорогі вчителі.
Пролетіло 35 років з дня випуску, а ніби вчора ми ще були зовсім юними і божевільними. Я хочу, щоб всі так само ми зустрічалися, ще десятки років не втрачаючи енергії і запалу, якими кожен з нас має.
Вже пройшло цілих 10 років, як ми вийшли удоросле та самостійне життя. Як приємно мені бачити знову Вас всіх, таких дорослих, таких серйозних, але в душі ми аніскільки не змінюємося з роками. Давайте ж збережемо цю традицію бачитися, бачитися частіше, бачитися з задоволенням. Давайте і далі, немов діти, будемо вірити в чудеса і нехай вони збуваються.
